Наукову працю астрономи ведуть на обсерваторіях і в астрономічних інститутах. В інститутах займаються переважно теоретичними дослідженнями. У дореволюційній Росії були засновані найбільші тоді у світі Пулковська обсерваторія (1839) і ряд інших обсерваторій, головним чином при університетах.
У радянську епоху в нашій країні створений Інститут теоретичної астрономії в Ленінграді, більші астрофізичні обсерваторії в Криму, Вірменії, Грузії, нова астрономічна обсерваторія біля Києва й ряд інших обсерваторій. Скромна раніше Московська університетська обсерваторія перетворена в Астрономічний інститут ім'я П. К. Штернберга при Московському державному університеті.
П’ятиметровий телескоп-рефлектор (Маунт Паломар, США)
Багато астрономічних обсерваторій є й в інших країнах. З них найбільш відомі найстарші з існуючих - Паризька й Грінвічська, від меридіана якої ведеться рахунок географічних довгот на земній кулі. Тепер Грінвічська обсерваторія перебуває недалеко від Лондона, що заважає нічним спостереженням неба. Самі великі у світі телескопи встановлені в Каліфорнії (Сполучені Штати Америки), на обсерваторіях Маунт Паломар, Маунт Вілсон і Лікской, і на Кримській астрофізичній обсерваторії. Лікска обсерваторія побудована наприкінці XIX ст., а інші - уже в XX ст. Крім наземних обсерваторія зараз функціонує багато обсерваторій нового типу. Ці обсерваторії мають ряд переваг. А саме: кращі можливості для спостережень; більш широкий діапазон, у якому ведуться спостереження; найкраще сучасне обладнання. Це так звані орбітальні обсерваторії. Тобто це є штучний супутник Землі, який на своєму борту має найкраще сучасне обладнання, подекуди навіть унікальне. Також існує багато подібних наземних обсерваторій.Про них деякі відомості можна взяти із телебачення, інтернету. Я ж пропоную ознайомитись з деякими з них не покидаючи даного ресурсу.
Немає коментарів:
Дописати коментар