Із усіх картин природи, що розгортаються перед нашими очами, сама велична - картина зоряного неба.
Ми часто любуємося нею в ясні, безмісячні ночі, і вона будить нашу уяву. А недавно людина одержала можливість побачити картину Всесвіту з борту космічного корабля й з Місяця.
Ми можемо облетіти або об'їхати всю земну кулю, наш світ, у якому ми живемо. Зоряне ж небо - це неозорий, нескінченний простір, заповнене інший світами. Кожна зірочка, що навіть ледве помітно мерехтить у темнім небі, являє собою величезне світило, часто більш величне, більш гаряче і яскраве, ніж Сонце. Але всі зірки перебувають від нас незрівнянно далі Сонця й тому видадуться слабко світними точками.
Що це за світи, як далекі вони від нас і як виміряються відстані до них? Як відбулися вони, як улаштовані, що було з ними в минулому й що відбудеться в майбутньому?
Усі ці питання вивчає астрономія - наука про Всесвіт. Учені змогли визначити відстані до зірок, довідатися масу Сонця і його хімічний склад, передбачити майбутні затемнення Місяця й Сонця, час появи комет. Але пройшли багато століть, перш ніж це вдалося зробити. Коли ж і як зародилася наука про Всесвіт?
Уже в далекій давнині люди стежили за появою Сонця над обрієм, за рухом його по небу, щоб довідатися, чи скоро воно знову опуститься до обрію й настане ніч. По положенню Сонця й зірок людина навчилася визначати час доби.
Ішли століття. Усе точніше ставали спостереження над небесними явищами. Учені помічали закономірності в зміні розташування небесних світил. Вони намагалися зрозуміти й пояснити причини видимого руху зірок, Місяця, Сонця, планет.
Вивчаючи небо, кожний може переконатися, що на ньому відбуваються різні зміни. От спалахнула нова зірка й на кілька днів затьмарила своїм світлом інші зірки. Яка світова катастрофа породила цей спалах?
От з'явилася комета з більшим, як би вогненним хвостом. Швидко пролітаючи крізь лад планет, комета плавно обгинає Сонце й віддаляється в невідомість. А інша комета, кружляючись навколо Сонця, розсипається на рій дрібних невидимих камінчиків. Камінчики ці несуться з величезною швидкістю й, влітаючи в атмосферу Землі, розжарюються й світяться. Тоді в темнім небі блискають "падаючі зірки" - метеори. По більшій частині вони перетворюються в пару, але деякі, більші, долітають до Землі.
Камінь із неба! Це вісник далеких світів. Його можна побачити в музейній вітрині. Астрономи й аматори астрономії дбайливо збирають осколки упалих з неба каменів. Маленький шматочок, що впав з неба, складається з тих же речовин, що й наша земна куля.
Іноді на небі в зимову ніч, як промені кольорових прожекторів, ходять, перехрещуючись, промені полярних сяйв. У цей час сильно коливається магнітна стрілка, радіоприймач починає голосно тріскотіти. Яка причина цих явищ?
Учені дуже багато зробили для з'ясування всіх цих і багатьох інших грандіозних і складних явищ, що відбуваються у Всесвіті. Астрономія займає найвизначніше місце у світовій науці. 4 жовтня 1957 р. у СРСР був зроблений уперше в світі успішний запуск штучного супутника Землі. За першим супутником пішли багато інші, здійснюючи давню мрію людства - проникнути в глибини Всесвіту. Радянські космонавти Ю. Гагарін і Г. Титов першими проникнули в космос на космічних кораблях. За ним і полетіли інші космонавти. Теорія запуску ракет і космічних кораблів опирається в значній мірі на дані астрономії.
Астрономія не тільки розкриває таємниці глибин Всесвіту, але й допомагає людям у їхній практичній діяльності: у складанні точних карт поверхні Землі, правильному визначенні курсу кораблів і літаків, Службі точного часу й багато в чому іншому.
View more presentations from ghyperon
Немає коментарів:
Дописати коментар